Лідер серед музичних вишів світу: історія київської академії П. І. Чайковського

Київ — місто талановитих людей, які створили його музичну культуру та назавжди увійшли в історію. Багато хто з них навчався у престижному навчальному закладі на центральній площі — академії ім. П. І. Чайковського. Про неї знають не лише в Україні, а й далеко за її межами. Проте не всім відомо, чому вона з’явилася у центрі міста, як пережила війну і стала одним з кращих музичних вишів у світі. Докладніше про це на kyiv-trend.

Як і чому у центрі Києва з’явився музичний навчальний заклад?

Історія цього навчального закладу розпочалася з відкриття 27 жовтня 1863 року відділення музичної музичної спільноти. Саме тоді за нього було відкрито одне з перших до Києва музичних училищ. У 1873-1874 роках для нього було збудовано окрему будівлю.

За ініціативою архітектора Олександра Шиле його вирішили розмістити на території існуючого раніше музичного провулку, який проходив від вулиці Прорізної до площі зі сквером. Новий музичний заклад мав європейський зовнішній вигляд і привернув увагу киян класичною мансардою з вежею по центру.

Оскільки воно знаходилось у центрі міста, про нього дізналися практично усі кияни. Багато хто з них поступав сюди вчитися, а інші приїжджали для участі в музичних конкурсах, вручення нагород, проходження практики…Також мешканці міста та туристи любили тут зупинятися та милуватися красою місцевих ландшафтів, гуляючи музичним провулком.

Підвищення статусу музичного училища: завдяки кому воно стало консерваторією?

Починаючи з XIX століття багато киян хотіли здобути музичну освіту, а для цього необхідно було розвивати діяльність навчальних закладів та підвищувати їхній рівень акредитації. Але з економічних причин це було вигідно для представників міської влади, тому це вдалося зробити не легко.

Першу спробу підвищити статус музичного училища зробив 1876 року його керівник Людвіг Альбрехт. Але отримав відмову, до того ж було знято з посади. Другу спробу зробив музичний педагог і диригент Антон Рубінштейн у 1891 році, але вона теж виявилася недалою.

І лише на 3 рази її було схвалено на прохання Олександра Глазунова в листі, відправленому принцесі Олені Саксен-Альтенбурзькій. Натомість на згоду на цю пропозицію він запропонував підняти плату за навчання та продати частину землі, що належала київському ІРМО, але там вирішили цю справу відкласти на потім. Після цього Сергій Рахманінов надіслав дирекції ІРМО лист-клопотання. У результаті було вирішено, що музичне училище у центрі Києва стане консерваторією. Урочиста церемонія її відкриття відбулася 1913 року.

Як змінювалася і що пережила музична консерваторія у XIX-XX століттях?

Найбільший внесок у розвиток діяльності консерваторії зробив популярний на той час музикант Петро Чайковський, на честь якого вона і була названа. Він часто приїжджав до Києва та спілкувався зі студентами. Підтримував їх і допомагав у багатьох їхніх справах. Також цьому сприяли київські меценати. Вони вирішили проблему фінансового забезпечення консерваторії з її заснування. Окрім них до історії київської консерваторії увійшов підприємець Михайло Терещенко. Він пожертвував найбільшу суму грошей на її будівництво — 50, 000 рублів.

1919 року вона стала державною установою України. Також за неї почало працювати кілька музичних шкіл, наприклад, фортепіанна, школа гри на оркестрових та народних інструментах. У 1938 році там була відкрита Оперна студія і було створено приміщення з концертним залом, а через 2 роки їй було присвоєно ім’я П. І. Чайковського.

У роки Другої світової війни Київська консерваторія постраждала. Деякі її частини було знищено, а саме: навчальний корпус, концертний зал, оперну студію. Також постраждали від вибухів музичні інструменти, деякі кабінети та бібліотеки. Натомість дивом залишився цілий пам’ятник композитору Михайлу Глінці, розташований перед навчальним закладом.

Comments

.,.,.,.