Ада Роговцева за час своєї кар’єри увійшла до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України та отримала звання Героя України. Вона не лише чудова акторка, а й прекрасна жінка, людина з чіткою громадянською позицією. Через що їй довелося пройти заради досягнення бажаного та які злети та падіння були у житті акторки читайте далі на kyiv-trend.
Дитинство та юність
Майбутня зірка народилася в невеликому містечку Глухові, що в Сумській області. Її батько – Микола Іванович Роговцев закінчив індустріальний та сільськогосподарський інститути та здобув дві вищі освіти. До війни працював в НКВС. Мати – Ганна Митрофанівна Зайковська навчалася на агронома.
Після початку Другої світової війни сім’я Роговцевих переїхала в Одесу. Там Микола Іванович намагався влаштувати евакуацію рідних через поромну переправу. На той час його дружина була вагітна, тому ні вона, ні діти не встигли піднятися на борт. І це врятувало їм життя, адже паром, на якому Роговцеві мали відправлятися з Одеси, вибухнув через декілька хвилин після того, як відплив від берега.
Цей випадок змусив Анну Роговцеву разом із дітьми повернутися в Глухів. Її чоловік поїхав у Москву, де служив в охороні Микити Хрущова. Наприкінці війни Микола Іванович зміг забезпечити свою сім’ю кімнатою у комунальній квартирі в Києві та вони переїхали до столиці УРСР.
Життя в Києві було небагатим, проте Роговцеві жили дружно та піклувалися один про одного. Коли Ада Миколаївна навчалася у п’ятому класі, батька перевели в Полтаву. Там життя налагодилося.
Ада Роговцева ніколи не мала проблем зі шкільними предметами, була старанною ученицею, навчання давалося їй легко. Вона брала участь у різноманітних позакласних заходах, читала авторські вірші, грала у театральних постановках. Коли настав час вирішуватися з майбутньою професією, вибір ліг на журналістику, але дівчина передумала й почала готуватися до вступних іспитів на театральний факультет.
Театральна кар’єра
У 1954 році Ада вступила до Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого, який закінчила у 1959 році. Вона була однією з найкращих студенток на курсі. Викладачі неодноразово звертали увагу на її талант, працелюбність та наполегливість.
У 1958 році Роговцева стала артисткою Київського національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки. Там вона пропрацювала понад 35 років.
Дебют Ади Миколаївни на театральній сцені відбувся у 1959 році. Тоді вона зіграла головну роль у виставі “Юність Полі Вихрової”. На той час майбутній зірці було 22 роки. Через рік Роговцева отримала звання заслуженої артистки УРСР. Тоді її акторська кар’єра вже налічувала три головні ролі у спектаклях.
За час роботи в театрі акторка встигла зіграти у понад 50 виставах. Вона не боїться перевтілюватися у різноманітних персонажів і щоразу приголомшує шанувальників своїм професіоналізмом і справжнім талантом.
Ада Роговцева та кінематограф
Юна Ада отримала свою першу роль у 18 років. Тоді вона постала у фільмі “Приборкання вогню”, де зіграла Наталію Башкирцеву. Популярність їй принесла стрічка “Вічний поклик”.
Акторка часто грала матір, дружину, бабусю. Її героїні завжди жили турботами про інших, їхніми потребами, все розуміли та пробачали. Такі персонажі або приносять у жертву свої інтереси, або ставлять їх набагато нижче, ніж зацікавлення інших.
Важко назвати усі кінороботи, у яких з’являлася Ада Миколаївна, адже їх є дуже багато. Зокрема, серед найпопулярніших сучасних стрічок є такі: “Обручка з рубіном”, “11 дітей з Моршина”, “Спитайте в осені”, “Я кохаю свого чоловіка”.
Кохання Ади Роговцевої
Свою перше і єдине кохання Ада зустріла в інституті. Костянтин Степанков був викладачем актриси, 9-річна різниця у віці не завадила збудувати міцну родину. Після закінчення навчання, Костянтин робить пропозицію і незабаром у пари народжується син, якого називають на честь батька. Через 10 років народжується дочка Катерина. Обидві дитини йдуть стопами батьків і стають акторами.
Коханому Роговцевій не судилося дожити до золотого весілля: його не стало у 2004 році. Серце Степанкова зупинилися після довгої важкої хвороби. Згодом акторка присвятила покійному чоловікові книжку “Мій Костя”, в якій розповідає про його останні місяці життя і власні переживання.
У 2012 році сталось ще одне горе у сім’їʼ Ади: син Костя дізнається про онкологічне захворювання та йде з життя. Впоратися з горем Аді Роговцевій допомагає онук Альоша.
“Мій чоловік був на 9 років старший за мене, а я його любила і поважала. Коли його не стало, то не знала, як далі жити, адже здавалося, що мене розрізали навпіл. Натомість діти не дали прірви. Але зі втратою дитини не зрівняється ніщо. Немає випробування, яке страшніше”, – ділиться Ада Роговцева у “ТСН”.
Легенда кіно продовжує з’являтися на екранах, виховує трьох онуків, пише другу автобіографічну книгу. Вона не боїться висловлювати активну громадянську позицію. Ада Роговцева закликає всіх допомагати бійцям.
Життя Ади під час повномасштабного вторгнення
Перші кілька днів 2022 року, коли були обстріли Києва, Ада з родиною сиділи у підвалі. На третій день акторці це набридло. На базі театру “Сузір‘я” всі згуртувалися і почали займатися волонтерством, запрацював благодійний центр допомоги нашим військовим. Театр став прихистком для бійців, аби вони могли відпочити, поїсти. Хлопці записалися до добробату, а дівчата, в тому числі й Ада займалися гуманітарними питаннями – і продукти розшукували, і їжу готували, і прали.
Думки, що треба евакуюватися з Києва, Ада навіть не розглядала. За себе не боялася, а більше хвилювалася за своїх: онук і зять пішли воювати, захищати нашу країну.
У квартирі акторки теж бійці відпочивали, милися, їли. Роботи було дуже багато. Ада та її колеги перші дні повномасштабного вторгнення майже не спали, а сили десь бралися.
Ада Роговцева згадує, коли з Софійського собору впав хрест, було страшно. А потім, коли новий хрест поставили, то в Ади з‘явилося відчуття, що все буде добре: Богоматір Оранта – світлоносна покровителька Києва з нами, тож Україна переможе! Ада собі не дозволяла розпускатися. У акторки характер такий, що паніки, попри різні негаразди, у неї ніколи не було, тому їй ще з перших днів війни вдалось не піддаватись паніці та спрямувати всі свої сили та вміння на допомогу країні.
Кращі цитати акторки
“Найголовніше в житті людини – зберегти свою людську гідність всупереч усьому. Тому що людина без гідності – неповноцінна людина, а народ без гідності – це вже не народ.”
“Любов – це любити його, віддавати йому все, належати йому, але якимось чином мати свою свободу … Залежати від іншої, навіть коханої людини – нісенітниця! Я Кармен! Жінки всі Кармен! Чому вона, ця моторошна тютюнниця, на всі часи улюблена героїня? Що в ній такого? Тому що незнищенне в жінці право вибору! І немає такої влади над нею, яку можна було б над нею затвердити! І тому мені прикро і гірко, коли свекруха над невісткою знущається, вказує їй, а та, дурненька, у каструлю плаче. На голову їй цю каструлю одягла і пішла у своє життя! Не можна жити життям іншої людини.”
“Я все життя грала в Росії, крім України. Мені кажуть: “Адо, ти наша”. А я їм відповідаю: “Я не ваша. Я своя, я українська”.
“Я легко віддавала все, що заробляла, а коли потрібно було виходити у світ, займала у подруг і одяг, і діаманти.”
“Так найчастіше і буває: те, що робиться у поспіху і відчувається, як “не головне”, побічне, виявляється у результаті найголовнішим, чи не найважливішим і значним. Щось на кшталт “обмовки за Фрейдом”: випадково сказане видає істину більше, ніж ретельно сформульоване.”
“Шляхетна людина не дозволить собі низьких вчинків, бруду, агресії.”, – своїми висловами Ада ділиться у соцмережах.
Безсумнівно, Україна — земля, багата талантами, Ада Роговцева цьому підтвердження.
