Історія звукозапису в Києві

Всі ми звикли до того, що для прослуховування музики сьогодні існує безліч носіїв і вся музика є в інтернеті, у вільному доступі. Тож знайти потрібну композицію і навіть завантажити її собі не є великою проблемою сьогодні. Адже диски і касети відійшли на останній план. Сьогодні розвиток нових технологій не призупиняється, тому  можливість запису музики є навіть вдома, якщо мати компʼютер та мікрофон. Ми звикли до того, що по всьому світі безліч студій звукозапису різного рівня, але мало хто знає, що історія київського звукозапису не менш велика та цікава. Далі на kyiv-trend.

Початок звукозапису в Києві

50f767b809fa7b68dfa2c10185e3aef0

Основоположником звукозапису в Києві став звичайний київський купець, який займався продажем музикальних інструментів – Ігнат Індржишек.Він був досить обізнаний в питаннях музики та технічної її складової, тому вирішив створити в одній із кімнат свого магазину, що розміщувався по вулиці Хрещатик, 41, техніки для запису аудіо. Це викликало неабиякий ажіотаж серед столичних жителів. Як відомо, у  1910 році майже в кожного другого киянина вдома були грамофони і різноманітні платівки, але створити студію звукозапису ніхто не мріяв. Тож це був той напрямок, який майже не мав конкуренції на українському ринку. 

Ігнат замовив техніку із самої Німеччини, на той час ця техніка не мала аналогів і вважалася найбільш технологічною та сучасною на ті часи. Першим відвідувачем став Микола Лисенко. Знання смаків покупців магазину, а також тенденції музики на ті часи дозволили Індржишеку швидко захопити весь київський ринок, тому попит значно випереджав пропозицію. Але було ще одне “але”, всі записані платівки в Києві треба було відправляти для обробки в Берлін, тож чекати продукт доводилося досить довго. Тож зваживши все, було прийнято рішення будувати фабрику в столиці. В планах було вироблення платівок, грамофонів, а також випуск спеціалізованого журналу, який планували використовувати як рекламу. Будівництво розпочалося. Розробити проект доручили Філіпу Краусу. Перша закладена цеглина була у 1910 році на краю міста, в Шулявці. 

Будівництво

Власник “Інтернаціональ Екстра рекорд” і за сумісництвом партнер київського купця Ернст Гьосе приїхав контролювати будівництво особисто. Будівництво йшло досить швидко і навіть почали завозити та налагоджувати виробничі механізми, як вночі 12 червня сталася жалива пожежа, в якій загинула досить велика кількість продукції. Ситуація ставала складнішою і через те, що жодна страхова компанія не хотіла повʼязувати себе з виробництвом, на якому досить велика кількість швидко горючої продукції. Тож Гьосе втратив інтерес до цієї справи й продавши свою частку партнеру, повернувся у Берлін.

Оптимістичний Ігнат, навпаки, отримав друге дихання, витратив майже 50 000 карбованців та відбудував фабрику і завіз нове обладнання. В 1911 році фабрика отримала офіційну назву “Екстрафон” і випустила на ринок свої перші платівки, а також цього ж року  Київ побачив журнал “Платівка”.

Будинок звукозапису Українського радіо

YePEnpJqZq1nikAAF-Hy_g-wide

Цей будинок було створено у 1976 році, основною характеристикою була сильна технічна база для запису За роки існування будинку було отримано 110 тисяч фонограм, серед яких були відомі українські композитори та виконавці. Вся продукція, яка вироблялася у будинку звукозапису Українського радіо поповнювала теле і радіо ефіри країни. Всі замовлення були державними й студія частково працювала для запису музичних програм. 

Пізніше, будинок звукозапису долучили до Національного радіо і компанія стала Національним будинком звукозапису. Сьогодні, основні відвідувачі – це музичні колективи, які продовжують свою діяльність по всій території України.

Перші аудіокасети в Києві

images

Першою студією звукозапису, яка наважилася випускати музику на аудіокасетах став “Фонограф”. Першим користувачем послуг став гурт ВВ, який випустив свій перший альбом “Танці” у форматі касети 29 березня 1989 року.

А в 1990 році студія випускає збірку пісень різних гуртів “Народні галюцинації”. Музика, яка була записана зараз прирівнювалася б до психоделічного гаражного року, але на той час це було щось неймовірне і виходило за рамки звичної музики. До речі цю збірку випускали не лише в Києві, а й в Берліні, Кьолні та Лондоні. І вона отримала визнання в багатьох країнах світу. 

На початку двотисячних в Києві сформувався досить широкий ринок касет і лейблів. Спочатку ліцензія надавалася на касети і все було по процедурі. Ліцензії приходили з голандського офісу і відправлялася одразу на завод, там наносилася на касети і йшла на продаж. До кризи у 2008 році за місяць, в середньому продавалося до 20 тисяч касет. 

fafb8bfd1c36201745b60ed4dda33a8d1743dc92de97cc9d7e3d222d0ff3ade8

В цей же час зʼявилося піратство. Як правило, підзаробити таким чином хотіли власники торгівельних точок, але і компанії звукозапису швидко спіймали цю хвилю. Тож вони наймали 5 – 6 людей на нічну зміну, щоб ті переписували композиції на болванки, це робилося на ускорці, від цього сильно страждала якість звуку. Крупніші компанії йшли ще далі, вони купляли підробні ліцензії, як правило від не існуючих компаній і наносили їх на свій тираж. Підловити чи судитися по цьому питанню було досить важко, адже знайти кінці було майже неможливо. За останні роки в Україні зʼявилося декілька студій які й далі підтримують касетне виробництво, але у дуже маленькій кількості. до 200 копій. Це музика для поціновувачів чогось особливого.

Сьогодні ж не лише в Києві, а й по всій країні є досить велика кількість різноманітних студій для запису будь-якої музики. Деякі українські виконавці навіть створюють свої домашні студії для роботи вдома, але важливо те, що якість звуку від цього не страждає і ми можемо насолоджуватись класними та мелодійними композиціями і новинками музики щодня. Також зараз можна отримати спеціалізацію і займатися музикою професійно, для цього лише потрібно мати бажання та досить вправну техніку, на якій можна зводити записане і створювати мікси для прослуховування. Таким чином багато українців стають відомими та дають не лише Україні, а й всьому світу якісну музику.

Comments

.,.,.,.