Київ є не тільки економічним, але й культурним центром України. Тут зосереджена велика кількість різноманітних театрів, які вражають нас архітектурною та мистецькою красою. Проте чи задумувалися ви над тим, яким був перший київський театр, як виглядав та яке значення мав? Про театр далі на kyiv-trend.
Зародження театру
Якось історично так склалося, що до XIX століття в Києві не було театральної будівлі, проте вистави все ж час від часу відбувалися. Елітарні шари суспільства надавали перевагу драматичним постановкам, які проходили в Києво-Могилянському колегіумі, пізніше – в Духовній академії. Зі свого боку, київське міщанство розважалося, здебільшого, на виставах вертепу – переносного українського лялькового театру.
Але згодом ситуація змінилася, адже Київ став центром соціально-економічного життя. Особливим чином цьому сприяла поява в столиці великого Контрактового ярмарку, який збирав у себе величезну кількість людей з усіх усюд. Це було надзвичайно популярне місце, де не тільки укладали торговельні та кредитні угоди, але й розважалися, тому там неодноразово проходили різноманітні бали, концерти, театральні вистави. Ці події потребували спеціального приміщення, тому так і з’явилася ідея побудувати власний театр.
Для побудови театральної будівлі було обрано територію на Європецській площі. Раніше там знаходилось кінне торговище, тому це місце мало назву “Кінна площа”, після побудови площа стала називатися “театральною”. Будівництво розпочалося у 1804 році за участі головного київського архітектора Андрія Івановича Меленського, який, до речі, у столиці створив немало прекрасних архітектурних споруд, таких як: Контрактовий будинок, ряд будівель на вулиці Хрещатик тощо.
Відкриття театру та його особливості
Відкриття Першого Міського театру відбулося у 1806 році, при губернаторі М. І. Голенищеві-Кутузові. Театр мав вигляд двоповерхової дерев’яної прямокутної будівлі, побудованої у стилі ампір. Фасадом побудова виходила на Майдан, а боковою частиною – на Подільський узвіз. Передня частина будівлі мала відкриту широку колонадну нішу, а бокова- одноповерхову добудову з двома вікнами під високим двоскатним дахом. Всі вікна, своєю чергою, були розміщені у два ряди, що надавало споруді вигляд двоповерхової, а фронтон прикрашало напівкругле вікно з балюстрадою.
Зал театру вміщував 740 глядачів, проте сидячих місць було лише 40, решта стоячі. Приміщення мало також гарне оснащення та акустику.
Власної трупи театр не мав, тому в приміщенні виступали українські, польські, російські, французькі, італійські трупи. У спектаклях тоді брали участь такі актори як: Мочалов, Живокін, Щепкін, Мартинов, Самойлов, Сандунов, Каталін тощо. Репертуар театру був дуже цікавим та різноманітним, можна було відвідати: опери, балети, пантоміми, драми, трагедії, комедії, лялькові спектаклі тощо. Вистави проходили цілий рік, навіть влітку. На великі свята театр всіляко прикрашали, а гостей у “галерею” та “партер” пускали безкоштовно.
Проте з середини XIX століття театр вже не міг продовжувати вести свою діяльність, адже став непридатним після стрімкого зростання кількості населення.
Остання вистава в дерев’яному міському театрі відбулася 30 липня 1851 року. Тоді трупа Рикановського поставила одноактовий балет та двоактну комедію Григор’єва “Житейська школа”. Вже 10 серпня здійснювалися роботи по демонтажу будівлі. Варто зазначити, що на місці цієї споруди згодом побудували готель “Європа”, а потім і славнозвісний Український Дім. Новий театр у Києві побудували у 1856 році та розмістили на місці сучасного оперного театру. Ця споруда значно відрізнялася від минулої, адже мала значно більший розмір та міцнішу побудову.
