Первак ★9.3

Ретро-Київ на вісім зал, із бронзовим грамофоном біля входу

До «Первака» йдуть не по конкретну страву, а по вечір цілком. Це український ресторан в історичному центрі, за кілька хвилин від Бессарабського ринку, який відтворює столицю кінця XIX — початку XX століття: вісім зал, у кожній свій сюжет, жива музика й танці в одній із них і власний бар, стилізований під питну аптеку. Формат тут — довгий стіл із сетом настоянок, а не швидка вечеря між справами.

Історія / Концепція

Заклад приймає гостей ще з кінця 1990-х і встиг стати міською пам’яткою в буквальному сенсі: у жовтні 2018 року біля входу встановили десяту, ювілейну міні-скульптуру проєкту «Шукай!» — бронзовий «Київський грамофон». Кнопка на ньому вмикає гімн міста «Як тебе не любити, Києве мій». Скульптура присвячена київським підприємцям, які познайомили місто зі звукозаписом, насамперед чеху Генріху Їндржишеку: його «Депо музичних інструментів» із власними майстернями працювало в тодішньому Києві — спершу біля оперного театру, потім на Хрещатику. Усередині логіка та сама — інтер’єр зібраний з антикваріату: буфети, самовари, вивіски, старі газети, портрети. Сходи, що ділять надвоє головну залу, мають кілька справжніх сходинок 1902 року.

Кухня · Що замовити

Кухня українська: борщ із пампушками, вареники з десятком начинок, деруни, млинці, окремий «Котлетка-бар» і котлета по-київськи, кілька видів сала й соління власного виробництва. Хліб печуть у «Перваковій пекарні» просто в закладі — його беруть і з собою. Але вечірня карта тут усе ж барна. Фірмових настоянок більше десятка: Хріновуха, Спотикач, Дубівка, Обліпиха, Бузина, Аґрус, Абрикосівка, Журавлина, Вишнівка, Малинівка, Медовуха й Медовуха з перцем — їх беруть сетами на шість або дванадцять позицій, є ще лімітована й «переможна» колекції. Окремої уваги варта концептуальна коктейльна карта на українських ботанічних смаках: липа з ружею, чебрець із персиком, бузина з яблуком і м’ятою, хвоя з димом і сіллю; є навіть коктейль «Борщ».

Простір

Вісім зал — це вісім різних вечорів, і вибір зали тут важливіший за вибір страви. «Бібліотека» — тиха кімната зі старовинними книжками й портретами на стінах. «Питна аптека» — бар, де бармен грає аптекаря, офіціантки — медсестер, а настоянки видають як мікстури. «Бессарабка» з «Обжерним рядом» найгучніша: тут щовечора жива музика й танці. «Липки» — зала-галерея нагорі, з ретро-фото, грамофоном у кутку й видом на весь ресторан згори. «Провінційний» ховає компанії у великі кибитки під намальованим небом, а «Старий Львів» — це площа Ринок із розписаною стелею й двома левами, що стережуть спокій гостей. У теплий сезон додається літня тераса з атмосферою заміського клубу.

Питання та відповіді

Чи потрібно бронювати столик? На вечір і на вихідні — так, і при бронюванні варто одразу назвати залу: вони дуже різні за настроєм і гучністю.

Де найгучніше, а де найтихіше? Найгучніше в «Бессарабці» з живою музикою й танцями; найспокійніше — у «Бібліотеці» та в галереї «Липки».

Що взяти з бару? Сет фірмових настоянок на шість або дванадцять позицій, а з коктейлів — авторські на українських травах і ягодах.

Чи є сенс приходити вдень? Так: у будні працюють бізнес-ланчі та бізнес-вечері, а випічку з власної пекарні можна купити з собою.

Що подивитися просто біля входу? Бронзовий «Київський грамофон» — десяту міні-скульптуру проєкту «Шукай!»: натисніть кнопку й почуєте гімн Києва.

Графік роботи