Чи цікаво вам дізнатись, яку музику слухали на початку ХХ століття в Києві? Якими були музичні тенденції та що робили за лаштунками тогочасні музиканти театральних та оперних оркестрів? Музика завжди була невіддільною частиною життя столиці України, а змінювалась вона відповідно до епох, настроїв та навіть політичних подій. Розповідаємо докладніше про київський музичний світ початку ХХ століття. Далі на kyiv-trend.
Оперна музика та популярні співаки
На початку ХХ століття кияни, які хотіли долучитись до світу класичної чи популярної музики, мали прямувати до театральних майданчиків, наприклад, до Міського театру на вулиці Володимирській (нині – Національний академічний театр опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка).
У той час тут лунали опери Верді, Бізе, Бородіна, Мусоргського та Чайковського. Виступали на сцені як місцеві артисти, так і оперні співаки та співачки з інших міст та країн. Антрепренером на початку ХХ століття був Михайло Багров, якого містяни сварили за надмірну ощадливість. Вистави повторювались довгий час, що набридало киянам.
Окрім Міського театру, увертюри з опер та різноманітні арії у виконанні учнів музичних курсів, студентів музичного училища та консерваторії можна було почути в багатьох публічних місцях. Юні артисти не соромились та використовували будь-яку можливість, щоб продемонструвати свої таланти. Під час антракту в кінотеатрах навіть грав струнний квартет.
Українська музика лунала зі сцени Театру міського народного дому та Літнього саду купецького зібрання. Тут виступала з музичними виставами театральна трупа Садовського, а також влаштовували різноманітні музичні свята. На Різдво хор київських студентів та курсисток навіть виконував колядки. Обробляв їх для виступів композитор Олександра Кошиць, який також був диригентом оркестру та хору.
Тож, кияни слухали арії з першої української опери «Запорожець за Дунаєм», з опер «Наталка-Полтавка», «Утоплена» та «Вій». Можна було також почути українські романси та навіть справжні народні пісні в обробці, яку б у сучасному світі ми назвали б кавером.
Арії, романси та народні пісні охоче виконували співаки різних жанрів. Особливою популярністю на початку ХХ століття користувались Василь Шумський та Володимир Сабінін, Віра Смірнова та Раїса Раїсова. Кияни також щиро захоплювались куплетистами Дмитром Богемським та Іваном Руденковим. Ці співаки-коміки самі писали музику на жартівливі тексти.
Мідне звучання військових оркестрів
З початком Першої світової війни у Києві з’явилась нова музика, а також почали активну діяльність військові оркестри. Найвідомішими творами нового репертуару стали гімни країн-союзників Російської імперії. Тож, під час урочистих подій можна було завиграшки почути гімни Великої Британії, Франції, Чехії, Сербії та Бельгії разом зі звичним «Боже, царя храни».
Військові оркестри грали як музику, пов’язану з воєнними подіями, так і популярні увертюри до опер, танцювальні мелодії та іншу модну музику. Грали вони у фоє театрів та кінотеатрів, у парках та садах, та навіть на пароплаві, на якому можна було прогулятись Дніпром.
Якщо до війни були більше поширені камерні струнні оркестри, то музичне тло військових подій потребувало гучності. Тому в складі військових оркестрів з’явилось багато духових інструментів, труби, тарілки та барабани. Це було нове мідне звучання, яке сприймалось містянами позитивно та створювало необхідний патріотичний та емоційний фон.
Музика на вулиці та вдома
Багато різноманітної музики можна було почути на вулицях Києва на початку ХХ століття. Лірники були звичною частиною місцевої культури. Представники єврейської громади співали своїх пісень так само, як і українці. Окрім того, лунали звуки балалайок, гармошок та інших інструментів російської культури.
Тож, звучав Київ по-різному й кожен мав змогу знайти музику до смаку. Ті кияни, які не хотіли або не мали змоги відвідувати концерти та вистави, завжди могли насолодитись музикою вдома. У місті було три великих магазини, де можна було придбати музичні платівки. Всі вони розташовувались на вулиці Хрещатик, а саме:
- магазин “Індржишека” на вулиці Хрещатик, 29
- магазин “Шустерь и Ко” на вулиці Хрещатик, 50
- магазин “Полякіна” на вулиці Хрещатик, 52.
В їх асортименті були представлені не лише сотні платівок, а й велике розмаїття грамофонів, музичних інструментів та нот. Тут також можна було придбати квитки на музичні події міста. Платівки містили всю тогочасну музику, розраховану на будь-який смак. Одна платівка мала дві пісні – по одній на кожній стороні. Перші записи з’явились у продажу в 1909 році та набули великої популярності.
Таким чином, музики в Києві на початку ХХ століття було не уникнути. Як і зараз, вона лунала звідусіль, а містяни могли обирати те, що їх цікавило та було більше до вподоби. Цікавим є присутність саме українського колориту, опер українських композиторів, народних пісень та лірників у просторі столиці України. На жаль, цей період тривав недовго, але теж посприяв розвиткові української музичної культури.
