Житловий масив Вигурівщина-Троєщина у 1990-2000-х роках важко уявити без кінотеатру “Флоренція”. Ця будівля на проспекті Маяковського, 31 (пізніше перейменовано на проспект Червоної Калини) була ледь не головним центром культурного життя району. Ще на початку 2010-х років тут можна було побачити великі черги до кас та майже повністю заповнені зали. Найбільшим залом був “Червоний”, який мав аж 370 місць для глядачів. Далі на kyiv-trend.
Відкриття кінотеатру
Свої двері для відвідувачів “Флоренція “відкрила 5 листопада 1989 року. Кінотеатр названий на честь міста-побратима, який допоміг з будівництвом цієї культової споруди.
Участь у відкритті взяли актори Богдан Ступка та Раїса Недашківська. В архівах КП “Київкінофільм” збереглися деякі фото з тієї події та навіть перший квиток.
Будівля складається з двох поверхів. На першому поверсі розташовані каси та туалети. Також свого часу тут було відкрито ще один зал. На проміжному поверсі у невеликій кімнаті у різний час розміщувалися більярдні столи та деякі інші розваги.
Другий поверх був головним. Тут з одного боку розташовано “Червоний” зал, а з іншого – “Синій” та “Зелений”. Просторе фоє було заповнено гральними автоматами, серед яких повітряний хокей, різні симулятори та дитячі розваги. Солодку вату та напої теж можна було придбати на цьому поверсі.
Період змін
З будівництвом нових торговельно-розважальних центрів роль кінотеатрів таких, як “Флоренція” поступово зменшується. Мережеві кінотеатри, які відкриваються у ТРЦ, почали створювати загрозливу конкуренцію. За рахунок більшого фінансування, що забезпечується за рахунок приватної власності та новими підходами до ведення бізнесу, мережі кінотеатрів могли пропонувати глядачам нові послуги та кращу якість. Відповідно до цього, все більше людей віддають перевагу відвідуванню торговельно-розважальних центрів. Адже тут в одному місці можна й купити необхідний товар, і поїсти, і подивитися цікаве кіно. Також не слід забувати, що з розвитком технологій виробництва фільмів саме у мережевих кінотеатрах можна було отримати нові відчуття від перегляду кінострічки. Так, поодинокі кінотеатри теж могли запропонувати глядачу перегляд фільму, наприклад, у 3D-форматі, але цього було недостатньо.
Тому на фоні змін попиту глядачів та втрати популярності самостійних кінотеатрів відбуваються трансформації й на ринку кінопрокату, зокрема, і в Києві. Наприкінці липня 2013 року народний депутат України Олександр Бригинець повідомив про рейдерський захват кінотеатру “Флоренція”. На його думку, це пов’язано з намаганнями реорганізувати муніципальні кінотеатри, об’єднавши їх в одну структуру. Народний обранець висловив свої побоювання, що це може призвести до погіршення діяльності кінотеатрів та, зокрема, підвищення цін на квитки. А це, своєю чергою, спричинить зниження попиту з боку потенційних глядачів.
Врешті решт ці події мали свій результат. У тому ж 2013 році кінотеатри “Флоренція”, “Київська Русь”, “Ім. Т. Шевченка”, “Росія” (“Кіото”), “Ленінград” (“Дніпро”), “Загреб”, “Братислава”, “Краків”, “Лейпциг” та “Молодіжний” було приєднано до КП “Київкінофільм”. Це комунальне підприємство у 2007 році було організовано шляхом злиття 7 спеціалізованих дитячих кінотеатрів – “Алмаз”, “Факел”, “Промінь”, “Пролісок”, “Старт”, “ім.Чапаєва” (“Ліра”) та “Салют”.
Очевидно, що приєднання “Флоренції” до КП “Київкінофільм” не принесло тих результатів, які очікували побачити чиновники міської влади. Саме за їх ініціативи відбувалися ці організаційні зміни. Не виключається, що їх наміри мали хороші сподівання. Але, що б там не було, в умовах зростання конкуренції та розвитком приватних мережевих кінотеатрів, одним лише об’єднанням питання покращення діяльності комунальних закладів не вирішити.
