Кожен інструмент унікальний і важливий в історії музичної культури. Але орган, безперечно – цар інструментів, його можна порівняти лише з оркестром. Відомий з сивої давнини, він удосконалювався в міру науково-технічного і культурного прогресу, і тепер він володіє величезними виконавськими можливостями. На найбільших органах-гігантах є до семи ручних клавіш, розташованих терасоподібно. Кожна клавіша органу з’єднана з десятками, а іноді сотнями труб, що створюють це розмаїття. Завдяки цьому в органах буває до кількох десятків тисяч труб. Далі на kyiv-trend.
Органи виготовляють завжди індивідуально, різної величини, залежно від розмірів собору, будинку, споруди в якій вони встановлюються.
З найдавніших часів органна музика була пов’язана з духовним мистецтвом, тому органи встановлювалися насамперед у соборах.
Кияни та гості столиці полюбляють органну музику, але останнім часом все менше місць де можна насолоджуватись цим видом музики.
Національна філармонія України
Спроєктована архітектурно та музично обдарованою людиною Володимиром Ніколаєвим, будівля, де міститься Національна філармонія, це місце стало ідеальним місцем для концертів класичної музики.
Після зведення у 1882 році в будинку Купецького зібрання (таку назву мала споруда) проводили численні заходи на кшталт балів, родинних свят, літературних та, звісно, музичних вечорів. Особливий захват в артистів-гастролерів викликав зал із колонами. Причина: його фантастична акустика. Тут грали Бетховена, Римського-Корсакова та Дебюссі. Тут виступали Рахманінов, Ростропович, Скрябін та Шаляпін. Однак лише до 1919 року. Потім у різні роки тут облаштовували Пролетарський будинок мистецтв, Будинок політичної освіти, клуб “Більшовик” та Палац піонерів і жовтенят. Врешті у 1944 році унікальна будівля стала домівкою для Київської філармонії.
Тут проходять музичні дійства з акцентом на класику.
Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Київська консерваторія (так називають академію неофіційно) розпочала свою роботу далекого 1913 року. В історичній будівлі, зведеній в XIX столітті не тільки навчають музики. Тут регулярно проходять різноманітні події – музичні фестивалі, виступи оперних співаків та концерти класичної музики.
При НМАУ також функціонує оперна студія, яку відкрили в 1938 році. Там ставилися опери українських авторів – “Запорожець за Дунаєм”, “Наталка Полтавка”, “Ноктюрн”, “Катерина”, “Марина”, “Ельза Штраус”, “Лісова пісня” тощо.
У жовтні 2019 року Вчена рада вирішила відмовитися від використання українських перекладів, тому і питання мови в опері було порушено групою науковців та міністром культури, молоді та спорту В. Бородянським.
Видатними випускниками Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського були В. Буймістер, Д. Гнатюк, П. Козицький, Г. Майборода, Є. Мірошниченко, Н. Рахлін та інші.
Національний дім органної та камерної музики
Єдине місце у столиці, де звучить орган, розташоване у Миколаївському костелі.
Національний дім органної й камерної музики з’явився тут в 1980 році. Передували цьому переобладнання, реставрація та часткова реконструкція величної будівлі архітектора Городецького. Тоді ж сюди привезли головний інструмент – великий концертний орган, сконструйований майстрами Чехословаччини у стилі, наближеному до архітектурного стилю костелу, який функціонував до 2021 року.
Тут теж проходили концерти чи не щодня. На них можна було зануритися у музичні світи Баха, Моцарта, Вівальді, Генделя, Альбіноні, Шуберта, Ліста, Верді, Пуччіні, Скорика та інших світових класиків.
На жаль, ця архітектурна “родзинка” столиці переживає не найкращі часи. Як відомо, під час пожежі у вересні 2021 року згорів орган. Будівля функціонує як римсько-католицький храм і волонтерський центр, а музичний колектив залишився “безхатьком”.
“Чорна мітка” Миколаївського костелу
Київські старожили вважали костел Святого Миколая “нещасливим”. Якщо заглибитися в його історію та подивитися на сучасний стан, то, здається, вони мали рацію.
Костел зводили у 1899-1909 роках під керівництвом архітектора Владислава Городецького на замовлення католицької громади міста. Під час будівництва тоді загинув робітник. Створена для розслідування комісія довела провину архітектора, але Городецький не погодився з висновками. За його активної участі створили другу комісію, яка не знайшла доказів вини. Справу закрили, а похмурий слід залишився.
У 1936 році радянська влада закрила костел. Відтоді він слугував складським приміщенням. Тільки наприкінці 1970 років будівлю вирішили перетворити на концертний зал. У липні 1979 року він відкрився як Республіканський будинок органної та камерної музики. Орган розмістили у вівтарній частині, через це його виробляла за індивідуальним замовленням чеська фірма “Rieger-Kloss”, враховуючи нюанси приміщення.
Саме орган став формальним “яблуком розбрату”, коли постало питання передання будівлі церковній громаді. Цей унікальний музичний інструмент створили з урахуванням особливостей споруди та розташування в ній, тому перенести його кудись було неможливо.
У 1992 році в будівлі провели перше за довгий час богослужіння. Відтоді в костелі разом існували Національний будинок органної та камерної музики України й Парафія святого Миколая Київсько-Житомирської єпархії Римсько-Католицької Церкви.
І ось нове випробування: в ніч з 3 на 4 вересня 2021 року в костелі сталася пожежа, орган згорів.
Після пожежі члени релігійних організацій виступили за безоплатне повернення костелу святого Миколая в Києві у власність Римо-католицької церкви в Україні. Для врятування пам’ятки архітектури було укладено Меморандум про співпрацю між релігійною організацією “Релігійна громада парафія святого Миколая Київсько-житомирської дієцезії римсько-католицької церкви у Києві” та Міністерством культури та інформаційної політики України. Відповідно до пункту 4.3 “сторони домовились, що Міністерство культури та інформаційної політики України сприятиме передачі у встановленому законодавством порядку у постійне користування Релігійної громади приміщення Костелу після завершення протиаварійних робіт, не пізніше 1 червня 2022 року”. Але договір не було виконано, а строк дії Меморандуму сплив ще 5 листопада 2023 року.
Тому 27 жовтня 2023 року була створена петиція про передачу Костелу релігійній громаді Римо-католицької церкви, яка набрала 25 тисяч підписів.
Доля музикантів Миколаївського костелу
У Києві працюють четверо солістів-органістів Національного будинку музики: Валерія Балаховська, Ганна Бубнова, Ірина Харечко, Максим Сидоренко. Є також Ірина Калиновська, яка поїхала з країни, і Володимир Кошуба, які все ж таки грають. Тетяна Жук-Сєдова працює у Національній філармонії. Галина Булибенко — викладачка органа у Національній музичній академії, іноді виїжджає з виступами.
Сподіваємося, що у київських органістів рано чи пізно все ж таки буде своя зала з органом, бо вони виступають як гості на різних локаціях. Підтримати музикантів просто — завітайте на концерти Національного будинку музики, який за іронією долі є “безхатьком”, але продовжує концертні сезони.
