А у вас є прочитання книги, до яких ви навряд чи будете повертатися? Або підручники з університету, які не викликають колишніх почуттів? Або глянцеві журнали викинути які просто не піднімається рука?
Це відмінні кандидати на буккросинг. І kyiv-trend.in.ua розповість вам, як це робиться.
Буккроссинг (BookCrossing) визначається, як практика залишати книги в спеціально призначених для цього місцях, щоб їх забирали і читали інші. А ті, у свою чергу, замість забраних, залишають свої книги. На практиці виходить своєрідний кругообіг книг в природі, а якщо точніше, – «книгообіг».
Такий обмін книгами може мати найрізноманітніші форми: обмін в спеціально передбачених місцях (спеціальні полиці для буккросингу бувають в кафе, міських парках, на центральних вулицях); обміни «з рук в руки» за попереднім узгодженням (наприклад, у тематичній групі в соціальних мережах); за допомогою інтернет-сайтів, що спеціалізуються на обміні книгами (у такому випадку стає можливим отримати бажану книгу поштою).
Практику буккросингу запропонував фахівець з інтернет-технологій Рон Хорнбейкер ще в березні 2001 року. Автор проекту керувався ідеєю зробити весь світ бібліотекою. Ним був створений веб-сайт, bookcrossing.com, яким нині користуються книгомани з усього світу.
У Києві взяти почитати книгу, а також залишити свою, можна в наступних місцях.
- Метрополітен (полички для буккросингу є на станціях «Політехнічний інститут», «Золоті Ворота»).
- Кафе, антикафе та креативні простори ( «Часопис» на вул. Льва Толстого, «Купідон» на вул. Пушкінській, «Барабан» на вул. Прорізній, кафе «Любовь-морковь» на вул. Сагайдачного, музей «Експериментаріум» на вул. верхній Вал та ін.).
- Книжкові магазини (мережа магазинів «книгарня Є», «Смолоскип»).
- Вулиці, парки (спеціальні полиці, схожі на поштові скриньки або шафи, є в парку Шевченка, на Хрещатику, Севастопольської площі).
Оскільки до практики буккросингу залучається все більше киян, кількість локацій для обміну книгами постійно зростає: холи інститутів, двори житлових масивів, ресторани та ін.
