Зелений театр в Києві оповитий страхом та моторошними історіями про розстріли людей, вбивства та тіла в підземних комунікаціях, переказами про примар та дорогами в потойбічні світи. Подейкують, що підземні ходи театру ведуть аж до Чернігова й в них заховані скарби або ж про вогняне прокляття чи Полтергейста. Про містичні історії, легенди, історію та справжнє призначення Зеленого театру — далі на kyiv-trend.
Як, хто і навіщо спорудив Зелений театр?
Столиця України має тисячолітню історію, а вулиці якими зараз ходять кияни та гості міста раніше ходили тисячі історичних постатей. Київ, як і будь-яке старе місто має місця, які просякнуті легендами та віруваннями, а Зелений театр — одна із таких споруд, яку оминають навіть корінні жителі міста.
У ХІХ столітті, на місці сучасних руїн Зеленого театру возвели стіни, та театр з них ніхто робити не збирався. Головна причина будівництва мала оборонний характер: нею хотіли захистити Печерську фортецю.
Дві опорні стіни закривали яр й тим самим перешкоджали входу до Печерська зі сторони берегів річки Дніпро. У конструкції навіть було передбачено спеціальні місця й споруди для артилерії та іншого озброєння.
Верхня стіна сучасного Зеленого театру була побудована у 1853-1854 роках, а нижня та напівкругла вже у 1856 році й саме вони закривали підхід зі сторони вже відсутнього ланцюгового мосту й охороняли Подільські ворота, а всі фортеці Києва від арсенальських майстерень до берегів Дніпра поєднувалися підземними тунелями, де також проходив водогін із чавунними трубами до водокачки.
На початку ХХ століття уряд ніяк не використовував цю систему водопостачання й саме тому Зелений театр став ідеальним сховищем для злочинців столиці. У підземеллі театру вони ховали тіла вбитих та пограбованих людей, а ще нажите майно. Й саме тоді столицею почали чутки про місцевість, а кількість містичних історій тільки зростала, але влада звернула увагу на це тільки 1940 році та знесла башту укріплення, адже за призначенням вона ніколи не використовувалася, адже бої проходили в інших районах. Залишок будівлі використовували як склад та водокачку.
Гуляючи Зеленим театром на стінах можна побачити сліди від куль, але боїв там ніколи не відбувалося й тому люди припускають, що саме в цьому місці проводилися розстріли людей.
Нове життя Зеленого театру у післявоєнний період 1945-1950 років
У роки відновлення столиці після Другої світової війни, архітектор Олександр Власов запропонував звести розважальний комплекс з атракціонами та театром, де раніше була споруда для оборони Києва.
У 1949 році, використовуючи стіни старої фортеці, було відкрито парк з амфітеатром, який міг вміщувати до 4 тисяч глядачів. Окрім Олександра Власова, архітектором проєкту також виступив Олексій Заваров. Офіційною датою відкриття комплексу вважається 9 червня 1949 року й після урочистого відкриття у ньому показували радянські фільми по типу “Перші зустрічі”. Відомо, що при реконструкції Зеленого театру було залучено сили німецьких військовополонених, тому на екрані також часто виводили трофейні німецькі фільми.
Кияни дуже любили ходити до амфітеатру на перегляд фільмів, а деякі жителі міста попадали туди навіть безплатно через підземні шляхи. Та з часом це місце дозвілля почали відвідувати все рідше і рідше через відкриття Жовтневого палацу та пляжу “Гідропарк”. Та навіть попри невеликий попит театр продовжив би існування, якби не пожежа, що трапилася у ньому через удар блискавки.
У 1970-1980-х роках амфітеатр було відновлено: укріпили стіни та звели балкони, однак до нього вже тоді мало хто ходив і місце поступово ставало занедбаним. Маємо припустити, що, можливо це сталося через розташування комплексу, адже навіть у його найкращі часи, ходити через зарослі було моторошно.
Занедбаним він стояв аж до “нульових” років, адже тоді його знову реконструювали і обладнали для проведення дискотек. Таким чином, у 2011 році на місці колишнього амфітеатру відкрили нічний клуб “Зелений театр”, де був не тільки танцпол, а ще й басейн з зоною гриль. Однак, через несплату оренди клуб відійшов до власності міста, але час від часу в ньому відбувалися заходи аж до 2022 року.
Легенди про прокляття у Зеленому театрі
У 2024 році театр стоїть занедбаний, хоча й існує чимало цікавих і футуристичних способів його реконструкції. Можливо, причина застою ділянки криється не тільки в тому, що діє повномасштабна війна, але й через те, що про цю місцину ходить чимало містичних легенд в які як можна повірити, так і ні.
Одні кажуть, що у підземеллі містичного театру знаходяться портали у потойбічний світ, але деякі кажуть, що ці підземні тунелі можуть вивести аж до Чернігова. До речі, є й інша історія за якою йдеться, що це не просто тунелі, а ціні катакомби, які побудували ще у ХІІ сторіччі.
Деякі вірять, що у підземеллі Зеленого театру знаходяться скарби, а екстрасенси запевняють, що на цю місцину накладено вогняне прокляття і якщо його знову відновити — він згорить. Науково вивчається навіть явище, що з під землі театру вночі чується крик “Ура”.
Найпопулярніша легенда Зеленого театру є міф про Полтергейста на імʼя “Господар”. Вважають, що всі, хто завітав до цього місця, мають з ним привітатися (хоча б подумки) і тоді він пустить вас у свої володіння і з вами нічого не станеться.
Корінні кияни знають, що давним-давно на цій місцевості також будували жіночий монастир, який також згорів при дивних обставинах. Якщо “Провалля” неподалік метро “Арсенальна” не прокляте, то точно зловіще через кількість вбивств.
