У ХХІ столітті про Київ можна з упевненістю сказати, що це – театральне місто. Водночас перший стаціонарний театр у столиці України з’явився лише на початку ХІХ століття, а проіснував менш як 50 років. Чи ж так не любили тоді кияни театральне мистецтво? Насправді любили та щиро цікавились цим видом дозвілля. У статті докладніше розповідаємо про долю першого театру. Далі на kyiv-trend.
Передумови появи міського театру
Кияни в ХІХ столітті часто відвідували театральні вистави, а от будівлі театру в місті не було. Драматичні вистави ставив Києво-Могилянський колегіум, а пізніше — Духовна академія. Професори виступали в ролі режисерів, а студенти обирали собі ролі до смаку.
Міщани залюбки відвідували вертеп – переносний ляльковий театр, що був дуже популярним в Україні в ті часи. Приїжджі трупи влаштовувались на інших міських майданчиках.
Все змінилось у 1797 році, коли до складу Київської губернії була включена значна частина правобережжя України. Соціальне та економічне життя в Києві пожвавилось. Так, до міста перенесли ярмарок з Дубна. Його традиційно влаштовували на Різдво й це була велика подія для містян. Світське життя в період ярмарку було бурхливим. Відбувались концерти, бали, а також театральні вистави. Тож, стала нагальною потреба у власному спеціалізованому театральному майданчику.
Будівництво та діяльність
У 1804 році губернатор дав згоду на будівництво театру, яке було доручено міському архітектору Андрію Меленському. Цікавий той факт, що місцем майбутньої забудови обрали садибу на Кінній площі, яка була власністю дружини архітектора Мар’яни Меленської. Забудова там раніше не відбувалась, тому власниці натомість надали садибу на Печерську.
Андрій Меленський взявся за будівництво, а коли його закінчив, то мав у театрі постійну безкоштовну ложу для своєї родини. Плани та проєкти тих років не збереглись, але будівництво було досить швидким. Водночас площу почали називати Театральною.
Будівля, що виросла на ній, мала прямокутну форму й фасадом виходила нас сучасний Хрещатик, а боком — до Подолу:
- головний вхід являв собою двоколонний доричний портик, вміщений у широку нішу;
- фронтон був прикрашений напівкруглим вікном з балюстрадою;
- вікна архітектор розмістив у два ряди, за рахунок чого споруда виглядала двоповерховою;
- з правої сторони була розміщена одноповерхова добудова, яка з боків була прикрашена колонами з масивними карнизами та балюстрадами.
Театр був збудований з дерева, а точніше – з матеріалів, які залишилися від розібраних на Печерську споруд. Зала була розрахована приблизно на 500 глядачів, а за деякими даними – до 700. У ній були розташовані 32 ложі, амфітеатр, галерея та партер. Останній мав 40 крісел, а також стоячі місця.
У будівлі була гарна акустика. Завісу прикрашало зображення античного героя на колісниці та у супроводі воїнів. Зверху над ними був зображений крилатий бог Аполлон з написом латиною Ridendo castigat mores (осміюючи очищає звичаї).
Перший театральний сезон у столиці відкрили одразу після завершення будівництва. Потім у ньому ставили найрізноманітніші вистави – комедії та драми, трагедії та пантоміми, лялькові спектаклі, балети та опери, а також організовували концерти. На сцені театру виступали трупи з Польщі, Італії, Франції, а також найвідоміші актори того часу.
Сезон тривав упродовж всього року, навіть влітку. Вистави не показували тільки в час Великого посту. З 1840 року антрепренер мав організовувати принаймні одну благодійну виставу для незаможного населення.
Опікувався міським театром спочатку магістрат, а пізніше – міська Дума. Популярність театру як мистецтва невпинно зростала, кількість заходів збільшилась. Тож, не минуло ще й півстоліття від побудови, як виявилось, що цієї будівлі для Києва вже недостатньо.
Завершення історії театру
Чому ж перший міський театр у Києві проіснував менш як 50 років? За цей час чисельність населення в місті зросла практично у два рази. Водночас дерев’яна споруда постаріла та становила небезпеку пожеж при масових зібраннях.
Останню виставу в першому міському театрі глядачі подивились 30 липня 1851 року. Тоді виступала трупа Рикановського з комедією Григор’єва «Житейська школа», а також показали балет на один акт. Вже на початку серпня було видано наказ про терміновий розбір споруди.
Щодо столичного театрального життя, то новий великий театр у Києві відкрився у 1856 році. Збудували його на іншому місці. В районі ж першого театру пізніше спорудили головний корпус Університету св. Володимира та жіноче училище. Безпосередньо на місці його розташування у 1858 році був збудований готель «Європа», а в ХХІ столітті тут розташувався Український дім.
Такою була коротка, але насичена історія першого театру в Києві. Його поява, як і його зникнення, стала свідченням любові містян до театрального мистецтва, яка невпинно зростала. Надалі в Києві було збудовано багато театрів, майданчики ставали спеціалізованими – для драми, опери та балету. Тож, сучасна столиця України не має дефіциту таких майданчиків та задовольняє всі потреби поціновувачів театру.
