Історія київського кінематографу розпочалася на початку 90-х років. Тоді перегляд фільмів у великих залах став популярним способом проведення дозвілля у місті. Кияни ставали в чергу, щоб купити квиток, і з цікавістю розглядали афішу біля кас та входу до кінотеатрів. У радянські роки всі вони були дуже популярними, проте пізніше деякі з них закрили. Одні залишилися в занедбаному стані, а інші знесли. З чим це пов’язано і як вони раніше виглядали далі на kyiv-trend.
Кінотеатр «Екран»
У цьому кінотеатрі понад 100 років тому кияни вперше почали дивитися фільми на великому екрані. Це найстаріший кінотеатр у Києві. Він був відкритий у 1911 році. Тут є лише 1 зал для глядачів, оскільки будівля займає невелику площу.
«Екран» працював навіть у період німецької окупації Києва. Тоді там показували фільми з пропагандистськими цілями, а після її закінчення глядачі знову побачили вітчизняне кіно.
1987 року тут було проведено ремонт. Окрім сучасного кінозалу у будівлі розмістили кафе для відвідувачів. Кінотеатр працював до 2010 року. Після цього його вирішили закрити, оскільки фундамент був пошкоджений. Спочатку в будівлі хотіли провести реконструкцію, але вона так і не почалася. 2021 року кияни проголосували за те, щоб зберегти старий кінотеатр, розташований на станції метро «Житомирська».
Кінотеатр «Кінопанорама»
Його побудували у 1958 році. Це був перший кінотеатр на території Радянського Союзу, де зал та екран мають зігнутий вигляд та нагадують панораму. Протягом 8 років для показу фільмів тут використовувалася панорамна кінематографічна система, яка передбачає використання для зйомки та проекції зображення 35-мм кіноплівки.
Після розпаду СРСР у київському кінотеатрі «Кінопанорама» почали проводити фестивалі та показувати фільми у новому форматі. Потім його приватизували, а 2018 року закрили. Кінотеатр вирішили знести, а на його місці побудувати готель.
Кінотеатр «Нивки»
У 90-ті роки кияни приходили сюди не лише щоб подивитися кіно, а ще й побачити магічне шоу. Його проводили цілителі та екстрасенси. Вони розкривали таємниці минулого, ділилися пророцтвами та робили дивовижні трюки… Це було захоплююче та незвичайне видовище, яке викликало інтерес та захоплення у глядачів.
Людям подобалися їхні виступи, тому вони часто купували квитки у кінотеатрі «Нивки». Але потім проведення шоу та показ фільмів заборонили, а будівлю закрили. У 2000-х роках там більше не відбувалися культурні заходи. Довгий час на стінах висіли старі афіші. Пізніше кінотеатр знесли, а на його місці побудували торговий центр.
Кінотеатр «Україна»
Цей кінотеатр залишався одним із найпопулярніших у Києві до 2018 року. Тут вперше в Україні відбулися прем’єри вітчизняних фільмів, наприклад «Тіні забутих предків». Також сюди часто приїжджали режисери, актори, сценаристи, з якими можна було поговорити про процес зйомок кіно.
2001 року в будівлі розпочався ремонт. Після його проведення у залах для перегляду кіно зменшилась кількість місць. Через 3 роки поряд з ним почали будувати ТРЦ, а 2008 року площу кінотеатру вирішили розширити. З того часу він був відкритий для киян протягом наступних 10 років. А у 2018 році цей кінотеатр припинив роботу так само, як і «Кінопанорама».
Кінотеатр «Барвінок»
Кияни приходили сюди, щоб подивитися прем’єри зарубіжних фільмів. Деякі з них показували навіть на кілька днів раніше, ніж у найпопулярнішому кінотеатрі радянських часів — «Україні». Тому тут завжди було багато глядачів.
У вихідні та будні дні сюди любили приходити кияни та гості столиці. Після кіносеансу вони обговорювали фільм, дивилися на афіші, які висіли на стінах будівлі, та за бажанням замовляли квиток на наступний фільм. Але так не завжди. Після довгих років роботи кінотеатр «Барвінок» потрібно було реставрувати. Міська влада так і не виділила на це гроші, тому будівля залишилася в аварійному стані та є закритою для відвідувачів.
Кінотеатр «Аврора»
Він був розташований у районі Воскресенка в середині 90-х. Там показували вітчизняні та зарубіжні фільми, тому цей кінотеатр був дуже популярним. Біля входу та у фойє часто можна було побачити киян, які приходили сюди після робочого дня та у вихідні. Також вони любили відпочивати біля фонтану поряд із кінотеатром. А ще там росли троянди. Вони прикрашали територію цього закладу культури. Їх було заборонено обривати, тому ті, хто порушував це правило, платив штраф 50 рублів. Незважаючи на заборону, іноді траплялися випадки, коли юні джентльмени зривали квіти для своїх дам, з якими йшли в кіно.
1990 року кінотеатр закрили. Наступні кілька років він залишався пустим, після чого його розібрали. На цьому місці вирішили збудувати торговий центр.
Кінотеатр «Буревісник»
У 1920-х роках цей кінотеатр був розташований на вулиці Петра Сагайдачного. Кияни заходили до цієї будівлі з боку вулиці, а після закінчення кіносеансу виходили у внутрішній двір. Тут знаходився один маленький зал, тому глядачів без квитків практично ніколи не було. Ще однією особливістю цього кінотеатру були величезні афіші. Вони висіли біля входу і кожного разу привертали увагу перехожих.
Місцеві жителі любили брати квитки на комедійні, драматичні та документальні фільми на свята, у вихідні і будні дні. Тому за кілька років кінотеатр став популярним місцем для проведення дозвілля у місті. Але коли 1970 року у Києві розпочалося будівництво метро, кінотеатр закрили.
Кінотеатр «імені Довженка»
За радянських часів минулого століття у кіностудії ім. Довженка знаходився зал для перегляду фільмів. Тут було понад 1000 вільних місць перед великим екраном та регулярно показували кінопрем’єри, тому сюди часто приходило багато відвідувачів.
Кінотеатр був відкритий з 1962 року. Через 20 років після цього його реставрували, але на подив багатьох киян потім знесли. Спочатку планувалося реалізувати багато різних проектів з метою покращення зовнішнього вигляду та організації діяльності кінотеатру, але вони так і залишилися на папері. На місці кінотеатру збудували 15-поверховий торговий центр.
Кінотеатр «Тампере»
У середині 90-х цей кінотеатр був улюбленим місцем дітей для перегляду фільмів. Він спеціалізувався на дитячому кінематографі. У його залі було 700 місць для юних глядачів. Раніше він мав іншу назву — «Отрадний», а 1984 року його перейменували на «Тампере». Пізніше там почали показувати старі радянські фільми, а кількість відвідувачів почала поступово зменшуватись. Саме це спричинило подальше закриття кінотеатру. Спочатку його віддали представникам торгівлі, щоб вони продавали різні товари, але потім заклад закрили.
Кінотеатр «Колос»
У Подільському районі Києва раніше знаходився дерев’яний кінотеатр. Він працював ще до початку війни. Через те, що будівля була збудована повністю з дерева, на неї чекала трагічна доля. Згідно з історичними відомостями кінотеатр назавжди залишився в минулому, оскільки пережив 2 пожежі.
Вперше він згорів 1953 року. Після цього його реставрували. Робітникам довелося практично повністю будувати все заново і облаштовувати всередині зал для глядачів. Потім кінотеатр знову відчинили, але він пропрацював недовго. Наступна пожежа сталася через 20 років, після чого будівлю вирішили не відновлювати. Спочатку кінотеатр довгий час залишався в аварійному стані, а потім його знесли.
