Ще у 1990-х та навіть на початку 2000-х років кияни практично не знали що таке торговельно-розважальні центри. Магазини, кафе, ігрові зони, кінотеатри знаходилися в різних місцях. Десь вони мали цивілізований вигляд, а десь не дуже. Всі кінотеатри, які існували на той час, були збудовані ще за радянських часів. Належну увагу приділяли зовнішньому та внутрішньому вигляду цих будівель. Радянська пропаганда розуміла важливість кіно для свого режиму, тому до будівництва кінотеатрів відносилася зі зрозумілою скрупульозністю. Далі на kyiv-trend.
“Аврора”, “Флоренція“, “Лейпциг”, “Київська Русь” та інші. Всі вони побудовані в притаманному для Радянського Союзу стилі: масивні, суворі, наповнені пропагандистськими елементами.
Один з таких кінотеатрів знаходився на Воскресенці.
Центр культурного життя
Активна фаза забудови лівого берега міста Києва припадає на післявоєнний період. Одним з районів, в яких почали будувати нові будинки, стала Воскресенка. Тут почали з’являтися будинок за будинком, а широкий проспект Перова говорив про те, що цей масив стане не лише великим спальним районом, але й активним в економічному плані. Звісно ж, що для таких територій важливою складовою повинна бути культура. В умовах радянського режиму вона займала ще більш помітне місце, адже потрібно утримувати фокус населення на вічному та партійно правильному. Тому у 1960-х роках було прийнято рішення збудувати кінотеатр.
Як для СРСР ім’я було банальним та притаманним часу. “Аврора” – чудова назва на честь римської богині світанку. Але, на жаль, у Радянському Союзі всі красиві назви було зведено до комуністичної вульгарщини. По-перше, кінотеатр “Аврора” названо на честь крейсера, який подав сигнал для штурму Зимового палацу. Тому в Санкт-Петербурзі також є кінотеатр з такою назвою. По-друге, “Аврора” символізувала світанок. Але світанок нової комуністичної епохи. Саме таку Аврору й було зображено на мозаїчному панно, яке розмістили на величезній стіні над входом у кінотеатр. Авторами мозаїки були Степан Кириченко, Надія Клейн і Павло Грачов.
Кінотеатр було відкрито у 1966 році, і він став важливим місцем відпочинку та дозвілля молоді та дорослих. Тут за кілька копійок можна було переглянути фільм радянського виробництва, або кіно, яке виробили в інших країнах соціалістичного табору.
Та історія кінотеатру складає лише близько 30 років.
Зруйновано задля будівництва ТРЦ
Попри те, що багато людей вважали “Аврору” ледь не головним центром культури району, але закриття кінотеатру в середині 1990-х років сприйняли досить спокійно. Будівля потребувала реконструкції та оновлення. Але на той час це вимагало значних коштів і без інвесторів та участі громадськості було б дуже важко. У 2003 році кінотеатр придбала компанія “Союз Прем’єра”. Нові власники спочатку запевняли людей у тому, що вони збережуть будівлю та вдихнуть у неї нове життя. Але потім події почали розгортатися в діаметрально протилежному напрямі. За кілька років починається поступова та цілеспрямована робота з населенням масиву, під час якої переконують людей у непотрібності старого кінотеатру. Краще новий сучасний торговельно-розважальний центр, у якому буде все, і кінотеатр у тому числі.
Агітація видалася напрочуд легкою. Більшість людей виступали за зміни та будівництво ТРЦ, а аргументи старшого покоління не мали жодного ефекту, тому що ґрунтувалися на хороших спогадах часів молодості. А про інтереси сучасної молоді та можливість утримання будівлі і слова не було.
Вже 27 грудня 2006 року почався демонтаж будівлі. Під час будівництва ТРЦ “Квадрат”, який планували завершити протягом двох років, було повністю знищено кінотеатр “Аврора”. Також змін зазнав однойменний парк.
