Олексій Горбунов – радянсько-український актор, відомий завдяки ролям у фільмах “Графиня де Монсоро” та “Червона капела”. Про дитинство, становлення у кар’єрі Олексія Горбунова далі на kyiv-trend.
Джерело: https://biographe.ru/wp-content/uploads/2019/01/960.jpg
Ранні роки
Олексій Горбунов – відомий радянський та український актор театру та кіно. Народився Олексій 29 жовтня 1961 року в Києві, на Старій Дарниці у родині інженера. В сім’ї Горбунових було троє дітей, Олексій – був середнім. З дитинства хлопець був дуже активним, полюбляв з друзями грати у футбол, часто відвідував київський футбольний стадіон “Динамо”, де спостерігав за своїми улюбленими гравцями.
Крім спорту, Олексій неабияк цікавився акторством, тому майбутню професію вирішив пов’язати саме з ним. Проте батько був категорично проти такого рішення, адже вважав цю професію нестабільною. Олексій все ж був досить впертим, тому настояв на своєму та спробував вступити до Київського театрального інституту імені І. К. Карпенка-Карого, проте з першого разу це зробити не вдалося. Йти вчитися на іншу спеціальність юнаку не хотілося, тому цілий рік Олексій вирішив присвятити роботі у театрі імені Лесі Українки. Це рішення було доленосним, адже саме тут хлопця помітила видатна актриса Ада Роговцева, яка й познайомила його зі своїм чоловіком Костянтином Степанковим, який, до речі, працював саме в тому університеті, куди хлопчина намагався вступити. Після знайомства, педагог відразу розгледів неабиякий потенціал, тому вирішив прийняти того на курс. Як виявилося, цей вчинок був недаремним, адже Олексій Горбунов став найяскравішим та найуспішнішим студентом на курсі. Закінчив навчання хлопець у 1984 році.
Джерело: https://images.kinorium.com/movie/shot/456389/w1500_516614.jpg
Акторська кар’єра
Олексій Горбунов після навчання зміг успішно реалізувати себе в кіноіндустрії. Вперше на телевізійних екранах актор з’явився у 1984 році у детективі режисера Володимира Попкова “Вантаж без маркування”, де зіграв головну роль митника Євгена Стенька. Після цього, актор грав ще в таких багатосерійних фільмах як: “Макар-слідопит”, “Канікули Петрова і Васєчкіна, звичайні й неймовірні”. В цей період, через військову службу, Олексій пішов у невелику професійну паузу. Після повернення Горбунов продовжив зніматися у таких фільмах як: “Наближення до майбутнього”, “Кам’яна душа”, “Нові пригоди янкі при дворі короля Артура”, “Історія пані Івги”, “Посилання для Маргарет Тетчер”, “Одна ніч”, “Не стріляйте в мене, будь ласка”, “Нам дзвони не грали”, “Кому вгору, кому вниз”, “Кисневий голод”, “Два кроки до тиші”, “Голод-33”, “Злочин із багатьма невідомими”, “Обітниця”, “Золото партії”, “Грішниця в масці”, “Народжені згори”, “Навіть не думай 2: Тінь незалежності”, “Полювання за тінню”, “Приватне замовлення”, “Той, хто гасить світло”, “Любов і розлука”, “Чемпіони з підворіття”, “Шерлок Холмс – Професор Моріарті”, “Ставка на кохання” тощо. Проте найбільшу впізнаваність та славу актор здобув, знявшись у таких фільмах як: “Графиня де Монсоро”, де Олексій зіграв роль блазня на ім’я Шико та “Червона капела”, де актор зіграв німецького контррозвідника Карла Гірінга.
Крім кінематографа, Олексій Горбунов працював також у приватному Камерному театрі М. Нестантинера та Київському національному театрі російської драми імені Лесі Українки, де грав у таких спектаклях як: “Кухня”, “Гравці”, “Сірано”, “Паразити”, “Shlem.com”, “Кам’яний гість” тощо.
Джерело: https://img.viva.ua/pictures/uploads/images/10984974_949437821747939_5996188135371246079_n.jpg
Особисте життя
Олексій Горбунов не дуже полюбляє афішувати своє особисте життя, проте відомо, що актор був двічі одружений. Першою його дружиною була художниця Світлана Лопухова. У пари згодом з’явилася донька Анастасія, яка також пов’язала своє життя з творчістю. Спочатку спробувала себе в кіноіндустрії, проте згодом віддала перевагу дизайнерству. Проте сімейне життя пари не склалося, тому все ж вони розлучилися. Наступним коханням Олексія стала Ірина Ковальова, яка також подарувала актору доньку Софію.
