Національний палац мистецтв “Україна” – це найбільша мистецька установа Києва та України загалом. Основні політичні зібрання та заходи, наймасштабніші концерти українських виконавців проходять саме тут. Далі на kyiv-trend.
За часів СРСР
Будівництво
Перше, що потрібно зазначити – будівництво палацу відбувалося підпільно, адже партія УРСР, її керівництво, прекрасно розуміли, що Москва не дозволить будувати настільки масштабний палац, тим паче в Україні.
Все ж таки будівництво почали. У 1950-ті – 1960-ті роки на вулиці Червоноармійській (відома нам як Велика Васильківська) дуже активно велися будівництва. На той час там звели перший шістнадцятиповерховий будинок. Сам палац зведений на території колишнього Володимирського ринку. Спочатку міське управління торгівлі було глибоко проти такого проєкту та наполегливо рекомендувало перепланувати будівництво на Радянську (Михайлівську) площу, на місці Михайлівського Золотоверхого собору (був зруйнований раніше). Керівниця проєкту, Євгенія, була глибоко проти таких рекомендацій, тому на нараді з керівництвом виборола право на “місце під сонцем” та дозвіл на побудову палацу мистецтв “Україна” на місці Володимирського ринку.
Через те, що керівництво СРСР було категорично проти того, щоб в Україні будували палац мистецтв, всі документи по будівництву передавалися на Москву під виглядом планів кінотеатру. Лише після того, як було збудовано та облаштовано перший поверх палацу всім “зверху” стало зрозуміло, що будується точно не кінотеатр. Одразу ж в Київ приїхав голова парламенту Радянського Союзу – Микола Підгорний (тогочасний виконувач обов’язків голови держави) та влаштував Петру Шелесту (тодішньому голові УРСР) непереливки. Оскільки, перший поверх вже був облаштований, виходу не було і довелося затверджувати план побудови палацу, але з певними корективами: було зменшено кількість місць, аби вони не перевищували об’єми Кремлівського палацу для з’їздів у Москві.
Архітекторами даного проєкту були: Євгенія Олександрівна Маринченко, Петро Натанович Жилицький та Ілля Гершович Вайнер.
Після відкриття
Відкриття Національного палацу мистецтв “Україна” відбулося 17 квітня 1970 року (приурочене 100-річчю від народження Леніна). У 1971 році архітектори палацу отримали Шевченківську премію (найвища в Україні творча нагорода), а після цього Шелеста було знято з посади за “закулісні ігри”.
У 1970-1980-х роках у палаці мистецтв “Україна” відбувалися з’їзди комуністичної партії України та різні урочисті, зосереджені на політиці, події та святкування, республіканські форуми та засідання.
За часів Незалежності
У 1996 році було зроблено капітальний ремонт та реконструкцію, зменшено кількість місць, але створено банкетний зал площею у 1100 м². Також побудовано новий прес-центр на 120 осіб (відділ інформаційного та організаційного обслуговування журналістів). 1996 рік відзначився ще й тим, що палац мистецтв “Україна” було внесено до державного реєстру нерухомих пам’яток України.
6 вересня 1997 року в стінах будівлі було проведено конкурс “Міс Європа 1997”.
У 1998 році палацу було надано статус “Національного”. Далі тут все так само проходили різноманітні урочисті заходи та політичні з’їзди. Але зі здобуттям Незалежності до всього цього додалися концерти та всесвітні форуми. Обов’язковою частиною стали заходи до Дня Незалежності.
У 1999 році в Палаці “Україна” відбулася церемонія вступу на пост президента Леоніда Даниловича Кучми (2 президент Незалежної України).
Якщо говорити про архітектуру палацу, то він містить в собі концерт-хол, прес-центр, павільйон, ринг та бенкетну залу.
У ХХІ сторіччі Національний палац мистецтв “Україна” – найбільший концертно-театральний майданчик в Україні, на якому жадають виступати всі відомі артисти нашої країни.
